Вступ

      «Школі потрібне не стільки викладання

сучасної математики, скільки сучасне

 викладання математики»

Г. Франдентель.

І. Вступ

В умовах сучасності вітчизняна освіта зазнає суттєвих змін:

·        змінюються пріоритети, структура і зміст освіти;

·        вводяться нові стандарти,

·        формуються нові системи оцінювання результатів навчання.

Особливої ваги набуває забезпечення якості математичної освіти як одного з найважливіших комплексних показників її стану.

Головним джерелом зміни суспільства є соціально-економічні процеси. Створення інформаційного суспільства призводить до нових цінностей. Процеси глобалізації та інтеграції формують нові вимоги до особистості, необхідності її адаптації, соціалізації та інтеграції в нових умовах. Традиційна освіта не в змозі в повній мірі забезпечити відповідність цим вимогам. Постає необхідність формування нового типу навчання – інноваційного.

Для успішної участі у сучасному суспільному житті учень повинен володіти певними прийомами математичної діяльності і навичками їх застосування до розв’язування практичних задач.

Значні вимоги до шкільної математичної освіти у розв’язуванні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, який вимагає не тільки отримання якісної професійної освіти, але й її продовження на наступних етапах. Тому одним із головних завдань навчання математики є забезпечення умов для досягнення математичної компетентності, яка свідчить про готовність молоді до повсякденного життя, до найважливіших видів суспільної діяльності, до оволодіння професійною освітою. Тому центральним завданням методичного об’єднання вчителів школи є формування математично-компетентного учня.

У програмі оцінювання освітніх досягнень PISA, яку здійснює організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), що започаткувала комплексний підхід, під математичною компетентністю розуміється здатність учнів:

·        Розпізнавати проблеми, що виникають в навколишній дійсності і які можна  розв’язати засобами математики.

·        Формувати ці проблеми, використовуючи математичні факти і методи 

·        Аналізувати використані методи розв’язання

·        Інтерпретувати отримані результати з урахування поставленої проблеми

·        Формувати і записувати результати розв’язування.

Проблема

над реалізацією якої працюють члени методичного об’єднання:

Здійснення навчально-виховного процесу на засадах особистісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання учнів, впровадження в практику роботи інноваційних форм і методів.

Мета

математичної освіти

Забезпечити  розвиток учнів шляхом оволодіння математичними знаннями. Формувати  математичну грамотність особистості з метою її соціалізації і профілізації.

Формування змісту допрофільного і профільного навчання математики

Організація профільного навчання породжує проблему викладання кожного предмета відповідно до профілю.

Предмети математичного циклу відіграють важливу роль в усіх сферах діяльності людини. Тому вивчення цих дисциплін розкриває великі можливості для виявлення і формування професійних інтересів і намірів.

Різномаїття профілів навчання математики у межах базової профільної математичної підготовки може мати три напрями: загальнокультурний, прикладний, теоретичний. Члени методичного об’єднання школи дотримуються норм викладання предмета відповідно до таких напрямів:

Теоретичний напрям визначається спрямованістю на розвиток теоретичного типу мислення, який характеризується гармонійною взаємодією аналізу і синтезу, високим рівнем абстракції. Цей рівень доцільний для профілів, у яких математична освіта є не тільки засобом, а й ціллю отримання освіти. Майбутня професійна діяльність невід’ємно пов’язана із математичною діяльністю.

Прикладний напрям визначається спрямованістю на практичне застосування математики. Увага концентрується на розвитку логічного, просторового мислення, формування вмінь застосувати предмет для моделювання реальних процесів і явищ, зокрема, володінню навичками математичного моделювання. Цей напрям доцільний для природничо-математичного, суспільно-гуманітарного, технологічного профілів, у яких математична освіта є інструментом оволодіння певними професіями (інженерно-технічними, економічними, сільськогосподарськими, хімікобіологічними).

Загальнокультурний напрям відрізняється гуманітарною спрямованістю: сприяє становленню гуманітарної культури людини, формує уявлення про математику як форму опису та метод пізнання дійсності. Доцільний для суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного, спортивного напрямів.